Віктор Бронюк: «Артистів часто сприймають як… психів. І це непогано!»
10 жовтня 2016

У Всесвітній день психічного здоров’я лідер гурту «ТІК» поділився зі STARBOM.com своїми думками про те, наскільки легко визначити ступінь «нормальності» людини.

- Вікторе, вам знайоме слово «психанути» у значенні - відважитися на якийсь вчинок?

- Звичайно! Я – жива людина, тому переживаю різні емоції, стани і ситуації. Для мене молодіжний термін «психанути» – це, в першу чергу, дозвіл самому собі вийти за рамки того віртуального середовища, яке ми собі створили, і з якого потім важко вириваємося. Мій головний «псих» по життю – це, коли будучи чиновником, я покинув всі ті стабільні перспективи, аби займатися виключно музикою. Мій вчинок – якраз той приклад, що «психанути» можна, й не будучи у пориві великого нервового збудження. Я був абсолютно спокійним у той момент, але для більшості - «психанув», бо дозволив собі вийти за прийнятні рамки.

- Як часто це відбувається з вами?

- У цьому питанні не може бути систематичності чи послідовності. У більшості це трапляється, коли хочеться вирватися з сірої рутини. А моє життя і взагалі професія артиста настільки динамічні і непередбачувані, що такої потреби повсякчас немає. Той шалений ритм, постійні переїзди та всі інші супутні складові артистичного життя не вкладаються у голові в більшості людей, які звикли жити за принципом: «Їв, спав, ходив на роботу». Тому нас, артистів, і сприймають як «психів»! Звісно, у хорошому сенсі цього слова (посміхається). 

- Чи завжди «психоз» виправданий?

- Є дуже гарний фільм, який я буквально нещодавно передивлявся  - «Мій хлопець-псих». Дуже цікава стрічка! Рекомендую подивитися. Там дуже гарно розкрита тема того, як часто суспільство навішує ярлики, розділяє людей за їх емоційністю і способом життя. Хоча все дуже неоднозначно… Якщо на відстані подивитися на всі події і перебіг обставин, герої часто змінюються і той, хто себе вважає нормальним, може виглядати психом для інших у тій чи іншій ситуації (посміхається). Безсумнівно, психологічне здоров’я і психологічний аспект дуже важливі. Особливо сьогодні! Тому що ми живемо у шаленому вирі подразників: інформаційних, суспільних – найрізноманітніших! Дуже важливо завжди зберігати міцну психіку і психологічну стабільність. Емоції – то гарна річ, але не слід все і завжди списувати на особливості характеру. Якщо людина здатна керувати своїми емоціями - це означає, що вона може багато чого досягнути, адже вона чітко розуміє свою життєву мету і рано чи пізно її обов’язково досягне. Тому психічна рівновага - це важливий аргумент, який у тій чи іншій мірі має бути витриманий.

- Заради чого чи кого ви готові ризикнути - «психанути» і зробити?

- Насправді я все одно в душі є романтиком (посміхається). Якщо чогось дуже-дуже хочеться, будь то, на перший погляд, несерйозна дитяча мрія чи добрий щирий порив душі, вважаю, не варто себе обмежувати - заради себе і близьких можна «психанути»!  Можливо, це буде саме те, чого тобі не вистачало у житті. От йдеш по вулиці, хочеться тобі пострибати? Стрибай! В тебе гарний настрій, хочеш співати, але боїшся, що сусіди і оточуючі неправильно зрозуміють і не хочеш довго іншим щось пояснювати? То просто знайди простір, у якому ти себе почуваєш комфортно і затишно, і виплесни там свої емоції: поспівай, покричи! Це ж насправді нормально (посміхається).

- Сьогодні модно шукати вирішення проблеми за допомогою психолога. Чи бували ви на подібних консультаціях?

- Серед знайомих у мене є багато практикуючих психологів і психоаналітиків. У якійсь мірі я сам із цим був пов'язаний, коли працював у інших сферах. На сьогоднішній день, як би це не було «модним», але наше суспільство ще не готове виносити свої психологічні проблеми. У нас не сприймається, що якщо людина має якісь психологічні розлади чи відхилення, її можна лікувати. Скоріше скажуть: «Чого ти себе накрутив? Все ж нормально…» Хоча насправді цьому треба приділяти увагу. Психіка – це та частина людського організму, яка невидима. Якщо ти поранився, знаєш, що треба обробити рану. Якщо болить голова – приймаєш таблетку. А що робити, коли болить душа? Не завжди можна знайти того лікаря, який витягне тебе із цього стану, розплутає клубок твоїх психологічних проблем або по-простому - вилікує тебе. Психологія сьогодні залишається новою галуззю для українського соціуму і у нас не завжди адекватно сприймається. Хоча однозначно потрібні і повинні бути знавці цієї науки: психологи, психотерапевти, психоаналітики, які допоможуть розв’язувати проблеми, які сьогодні долають суспільство.

- Хто допомагає вам знаходити рішення складної проблеми?

- Якщо копнути у глибину суті, то у більшості складних ситуацій кожна людина все одно сама винна, що відбулися ті події чи обставини, які вона тепер важко переживає. Ми можемо шукати винуватих і тих, хто може нам допомогти, але, як правило, людина все має зробити сама. Самозцілення – першочергове! А вже коли не вдається зробити це самостійно, треба шукати допомоги інших. І починати насправді треба з самого початку – просто намагатися не допускати себе до подібних станів.

- Кому ви скаржитеся в першу чергу?

- Я не звик жалітися, у мене на це немає часу. Коли ти жалієшся, тебе починають жаліти, а від цього ще більше хочеться жалітися – опиняєшся у замкненому колі… Насправді, чим більше ти жалієшся і заганяєш себе у депресивний стан, тим далі ти відходиш від точки вирішення накоплених питань і невирішених проблем. Треба просто брати і рубати цей злощасний вузол! Бо крім тебе самого це ніхто не зробить.

- У кого просите поради в критичній ситуації: у батьків, дружини, друзів?

- Все залежить від того, якого роду ситуації це стосується.  Дякувати Богу, у мене є досить багато друзів, до яких можна звернутися у тих чи інших ситуаціях. І від цього я відверто щасливий! Що маю багато порядних людей, на яких можна розраховувати і в лихі, і в радісні моменти, коли можеш і покластися, і щиро поділитися радістю. Все-таки людина – істота, яка живе у соціумі. Хочемо чи ні, ми – соціозалежні , тому треба себе оточувати людьми, які не будуть створювати тобі проблем, які завжди будуть цінувати і дбати про те, щоб твоє психологічне здоров’я, твій душевний стан завжди були врівноважені. Якщо всі будуть один одного поважати і цінувати, подібних важких питань буде набагато менше.