ВІКТОР БРОНЮК: Життя інколи значно страшніше, ніж будь-який нафантазований блокбастер
1 грудня 2017

Волонтер, лідер гурту “ТІК” Віктор Бронюк відверто поділився із онлайн-ресурсом УКіно своїм баченням українського кінематографу, враженнями від великої кількості різножанрових стрічок та назвав фільми, які мають подивитися всі українці. 

Як часто ви дивитесь стрічки українського виробництва?

– Не скажу, що взагалі багато фільмів дивлюсь. Тільки тоді, коли дозволяє час, а його завжди мало (посміхається). Але навіть той, хто не відносить себе до кіноманів, не міг не помітити, наскільки більше у порівнянні з усіма попередніми роками нині виходить українських стрічок. І це, звісно, не може не тішити. Українське кіно живе! Щороку ми бачимо, як розширюється тематика картин і підвищується якість. Більш чи менш успішні, але з’являються українські стрічки абсолютно різних жанрів: «Іван Сила» для сімейного перегляду, пригодницьке фентезі «Сторожова застава», фільм жахів «Тіні незабутих предків», соціальна драма «Гніздо горлиці», арт-хаусна стрічка «Плем’я», біографічні «Параджанов» та «Лобановський назавжди», історичні драми «Червоний», «Поводир», «Хайтарма», «Моя бабуся Фані Каплан», «Гіркі жнива». Перелік картин, які варто подивитися, чималий.

Що, на ваш погляд, стимулює зміни в українському кіно та робить його конкурентноспроможним?

 

– Як би це не було сумно, але раніше у наших кінематографістів не було дуже багато тем для серіального чи кінорозмаху. Було мало сучасних героїв і тем, які можна було підіймати. На жаль, війна в Україні все змінила. Після всього, що за останні роки пережив наш народ, маємо багато вражаючих реальних історій наших сучасних героїв, про яких можна і потрібно знімати фільми та серіали. Зокрема, на каналі «1+1» виходив серіал «Гвардія», а вже у грудні до Дня Збройних сил України у прокат вийде фільм «Кіборги», який Ахтем Сеітаблаєв знімав на основі розповідей наших захисників, що вижили після оборони Донецького аеропорту.

Реальні ситуації, які доводилось переживати нашим хлопцям, волонтерам, простим жителям, на жаль, такі, що сценаристам і не потрібно нічого вигадувати для видовищності чи драматизму… Я неодноразово бував на Сході України. Торецьк, Покровськ, Соледар, Авдіївка, Маріуполь, Краматорськ – за три роки війни ми побували майже у всіх селах, містечках та містах, дотичних до лінії фронту. З волонтерськими поїздками почали їздити з найперших днів, коли наші друзі-мінометники захищали Луганський аеропорт. По телебаченню тоді казали, що все нормально, що їх деблокували, а хлопці телефонували і розповідали, що збирають воду на брезент… В аеропорту все було залито й підірвано цистернами з авіаційним гасом, сепаратисти постійно збивали літаки, які були єдиним шляхом доставки їжі. Хлопці по декілька днів нічого не їли, а щоб вижити, вночі розкладали брезент і збирали росу… Життя інколи значно страшніше, ніж будь-який нафантазований блокбастер. А герої дійсно поруч. Їхні історії варто і знати, і показувати світу.

Чи є у нас перспективні імена в кіноіндустрії?

– Однозначно! Українці – талановита нація, так було завжди. Серед голлівудських знаменитостей чимало тих, хто мають українське коріння. А згадати наших класиків?! Олександр Довженко, Сергій Параджанов, Кіра Муратова – їхні кіношедеври визнані у всьому світі! Зараз зі стрімким пожвавленням українського кіно ми маємо нагоду відкривати нові імена. Раніше багато українців знімалися у Росії та інших країнах, зараз спостерігаємо їхнє повернення. На фоні того, що відбувається у медійному просторі, багато глядачів саме зараз почали звертати увагу на те, що виробляється в Україні. Хоча й раніше вироблялося достатньо. Виробництво серіалів в Україні вже багато років є успішним, просто раніше більшість знімалася на замовлення російських телеканалів.

Який український фільм або серіал, що ви дивилися останнім часом, вас захопив або приємно вразив? Поділіться, будь ласка, чим саме.

– Хочеться особливо виокремити досягнення української анімації. У мене двоє дітей, тому за мультфільмами ми слідкуємо. Сучасні мультики українського виробництва «Котигорошко», «Микита Кожум’яка» дійсно порадували. І цікаві, і гарні, і якісно зроблені.

А трейлер «Мавки» за «Лісовою піснею» Лесі Українки взагалі настільки вражає, що, думаю, із виходом мультфільму українська анімація зможе гучно заявити про себе на весь світ.

Наші компанії, як наприклад «Київнаучфільм», мають гарну історію створення анімаційних фільмів. «Острів скарбів», серії про козаків та багато інших мультфільмів – це культові шедеври хоч і радянського періоду, але з гарною українською душею. Ми маємо яскраву історію створення мультфільмів плюс гарну аудиторію – наших дітей! І всі творчі надбання повинні використовувати.

 

Ваш ТОП-5 українських серіалів та фільмів, які ви рекомендуєте до перегляду.

  1. Найперше раджу дивитися нашу класику! «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова – українська стрічка, перед якою схилив голову увесь світ. На рахунку цього фільму – чимало премій престижних міжнародних кінофестивалів, а Емір Кустуріца взагалі назвав наші «Тіні» кращою картиною, знятою у світі. І це дійсно так!

Фільм вражає блискавичним відтворенням колориту Західної України та життя гуцулів, надзвичайною операторською та режисерською роботою і геніальною музикою, яку написав Мирослав Скорик.

Хто не бачив – обов’язково раджу до перегляду! А хто бачив, і так знає, що цим шедевром можна насолоджувати нескінченно.

  1. «Пропала грамота» Бориса Івченка, знята за ранніми творами Миколи Гоголя. Я якраз нещодавно передивлявся цю стрічку. Дивився і вкотре усвідомлював, наскільки глибока українська кінокласика! Цей фільм я дивився раніше, але зараз багато ситуацій сприймав абсолютно по-іншому, вже з іншою переоцінкою. Головну роль, як і у «Тінях забутих предків», зіграв мій улюблений актор, видатна постать українського кінематографу Іван Миколайчук. Він проживав кожну роль! Був не тільки чудовим професіоналом своєї справи, а й великим українцем, який любив свою землю і свою професію, працював з повною віддачею, викладаючись до останньої краплинки для того, аби персонаж жив не тільки на екрані, а в першу чергу – у серцях і пам’яті глядачів. Із сучасників поки що нікого не можна поставити з ним у один ряд.
  2. З сучасних фільмів я виділив би історичну драму «Червоний», прем’єра якої відбулася на День незалежності. У мене було кілька питань щодо екранізації – однойменна книга Андрія Кокотюхи все-таки глибша. Але тим не менше, фільм дійсно цікавий і вартісний. Я – історик за освітою, тому історична тематика мені особливо близька. Дуже важливо, що зараз люди мають змогу дізнаватися правду про сталінські часи і численні репресії українців.
  3. Також раджу звертати увагу на документальні стрічки. Особисто мене нещодавно вразила «Заборонена правда» – робота наших документалістів про Другу світову війну. Дуже цікавий фільм. Знятий без упереджень, із об’єктивним поглядом на події, з висвітленням усіх трагічних моментів, які розвіюють міфи, які нам багато років втокмачували у голови. Зокрема, у фільмі розвінчується міф про віроломність нападу фашистської Німеччини і «жертву» Радянський Союз, який насправді теж був одним із агресорів, що цю страшну війну розв’язав. У фільмі також розвінчується міф про «велику силу» німецьких військ, яка, як нам раніше говорили, за чисельністю дуже переважала радянські війська. Насправді мовою цифр доведено протилежне і ту бездарність та боягузтво радянського командування, яке за перші дні й місяці війни прирекло на полон і загибель мільйони людей, у тому числі й українців.

Це важкі фільми для сприйняття, але їх варто дивитися. Адже народи, які не роблять висновків з власної історії, потім знову і знову наступають на ті ж граблі. Правда завжди одна і саме тому ми маємо знати правдиву історію, щоб виносити уроки й робити висновки.

  1. Зі стрічок легшого, розважального жанру раджу для сімейного перегляду комедійний серіал «Коли ми вдома», до нового сезону якого наш гурт «ТІК» написав саундтрек. Як тільки ми отримали пропозицію від телеканалу СТБ, пісня досить швидко «народилася». Родина, сусіди – це теми близькі кожному. Це маленький світ, у якому насолоджуєшся кожною миттю, адже веселощів та цікавих пригод завжди вистачає! Серіал дуже позитивний, добрий, підходить саме для сімейного перегляду. Зроблений якісно, з душею і, що приємно, грають у ньому чудові актори.

Також зі свіжих серіалів мені сподобався «Слуга народу. Від любові до імпічменту» виробництва «Студії Квартал 95». У серіалі показано багато актуальних питань керівництва державою, підіймаються надзвичайно важливі теми для розмірковування. За допомогою сатири і стьобу «кварталівці» дуже яскраво показали абсурдність тих процесів, які сьогодні відбуваються в Україні. Серіал варто було б переглянути усім нашим державним керівникам. Може, хоча б тоді вони змогли глянути на себе та свої вчинки збоку.